Неврологія

Центр ударно-хвильової терапії, УХТ в Харкові / Ортопедія — травматологія

У галузі неврології ударно-хвильова терапія є ефективним методом лікування численних захворювань, які пов'язані з різним ступенем вогнищевих запалень нервових волокон і підвищенням м'язового тонусу

Види захворювань

Тригерні болі

Остеохондроз (включаючи шийний)

Синдром зап'ясткового каналу (синдром миші)

Фасеточний синдром (спонділоартралгія)

В області неврології ударно-хвильова терапія є ефективним методом лікування численних захворювань, які пов'язані у тій чи іншій мірі з вогнищами запалення нервових волокон та підвищенням м'язового тонусу. Причиною високого результату терапії є здатність ударної хвилі спровокувати демонстративні модифікації в тканинах організму. Відбувається поліпшення мікроциркуляції, прискорення обміну речовин в уражених зонах, а також при вчасній процедурі можливо досягти вираженого знеболювального ефекту.

Віддалений ефект ударно-хвильової терапії досягається пізніше за допомогою впливу ударної хвилі на уражену тканину із певною частотою. У зоні обробки відбувається значне поліпшення кровообігу, що призводить до активізації процесу регенерації тканини. Під впливом хвиль у тканинах запускаються процеси синтезу великої кількості судинного ендотеліального фактора росту, внаслідок чого інтенсивно зростають мікрокапіляри, відновлюється кровопостачання проблемних областей та відбувається реваскуляризація.

Результат терапії

Результат терапії ґрунтується на різниці акустичного опору твердих і м'яких тканин організму. Після проникнення в організм ударні хвилі фактично вільно проникають через шкіру, підшкірні жирові тканини, судини і зіткнюються із опором виключно у щільних структурах (наприклад, у м'язовій структурі). Внаслідок цього в цих областях відбувається ефект, який можна порівняти з підсиленою масажною технікою: відбувається підвищення кровообігу та лімфотоку, зниження тонусу напружених м'язів. Крім того, ударні хвилі сприяють зниженню чутливості нервових закінчень, що викликає знеболюючий ефект терапії.

Неспречно, результат помітний під час лікування:

міофасціальних синдромів (тригерних точок);

цервикальгії, цервікобрахіальгії;

торакалгії, люмбалгії;

підвищеного м'язового тонусу при ДЦП і постінсультному стані;

синдрому грушоподібного м'яза;

геміатрофії м'язів;

м'язових судорогах;

тунельного синдрому (синдром карпального каналу)

На ступінь результату впливає патологія, для лікування якої використовується дана терапія. Цервикалгія, торакалгія і лумбалгія краще піддаються впливу ударно-хвильової терапії, що призводить до швидкого досягнення необхідного ефекту, тоді як для лікування підвищеного м'язового тонусу при ДЦП та наслідків інсульту процес досягнення результату триває значно довше.