- вегето-судинна дистонія (ВСД)
- тригерні болю
- мігрень
- підвищений внутрішньочерепний тиск
- стан після травм, операцій.
В області неврології ударно-хвильова терапія є результативним способом для лікування багатьох хвороб, які пов'язані в тій чи іншій мірі з запаленнями нервових волокон і підвищеннями м'язового тонусу.
Причиною високого результату терапії є здатність ударної хвилі провокувати демонстративні модифікації в тканинах організму. Відбувається поліпшення мікроциркуляції, прискорення обміну речовин в уражених зонах, а також вчасно процедури, можливо, досягти вираженого знеболюючого ефекту.
Віддалений ефект ударно-хвильової терапії досягається пізніше - за допомогою впливу на уражену тканину ударною хвилею з певною частотою, в оброблюваної області відбувається істотне поліпшення кровообігу, внаслідок чого активізується процес регенерації тканини. У тканинах під впливом хвиль запускаються процеси синтезування великої чисельності судинного ендотеліального фактора росту, внаслідок чого інтенсивно ростуть мікрокапіляри, відновлюється кровопостачання проблемних областей і реваскуляризація.
Прайс лист
Результати в лікуванні
Результат терапії грунтується на різниці акустичного опору твердої і м'якої тканин організму. Після проникнення в тіло, ударні хвилі фактично вільно проникають крізь шкіру, підшкірно жирові тканини, судини і стикаються з опором виключно у щільних будівель (наприклад, в м'язовій структурі). Внаслідок чого, в цих областях починається ефект, який можна порівняти з посиленою масажною технікою: відбувається посилення кровообігу і лімфовідтоку, зниження тонусу перенапружених м'язів.
Крім того, ударні хвилі сприяють зниженню сприйнятливості нервових закінчень, що викликає знеболюючий ефект терапії.
Безперечно, результат спостерігається при лікуванні:
- міофасциальних синдромів (тригерних точок);
- цервикалгии, цервікобрахіалгіі;
- торакалгии;
- люмбалгии;
- підвищеного м'язового тонусу при ДЦП та постінсультного стану;
- синдрому грушоподібної м'язи;
- атрофія м'язів;
- м'язових судомах;
- тунельного синдрому (синдром зап'ястного каналу);
- невропатії лицьового нерва.
На ступінь результату впливає патологія, для лікування якої застосовується дана терапія. Цервікалгія, торакалгий і ломбаргія краще піддаються впливу УВТ, внаслідок чого відбувається швидке досягнення необхідного ефекту, а для лікування підвищеного м'язового тонусу при ДЦП та наслідків інсульту процес досягнення результату значно довше.